Обліпиха в саду – посадка, вирощування та догляд. Обліпиха – це чагарник дуже естетичного вигляду, особливо коли його пагони рясніють плодами. Однак плоди обліпихи – це не тільки прикраса – вони дуже смачні й містять багато вітамінів і цінних поживних речовин. Розглянемо докладніше цей вид і його вирощування.
Що потрібно знати про обліпиху?
Обліпиха (Hippophaë rhamnoides) — не дуже великий листопадний чагарник із родини маслинових — виростає максимум до 6 метрів. У природі зустрічається в Європі та Азії, але культивується практично повсюдно.
Характеризується невеликими щорічними приростами й створює не дуже розлогі крони – зазвичай вони не перевищують ширину 3-4 м. Тому ідеально підходить для пухких живоплотів і доповнення деревних насаджень, що оточують сад. Починає цвісти у квітні, ще до того, як розпуститься листя.
Плоди жовтого або помаранчевого кольору дозрівають у серпні-вересні, утворюючи рясні грона на плодоніжках, що ростуть з цьогорічних пагонів. На відміну від листя, вони залишаються на пагонах всю зиму. Обліпиха терплячий чагарник – перші плоди з’являються лише через 3-4 роки після посадки.
Обліпиха — дводомна рослина — для утворення плодів потрібні як мінімум два саджанці — чоловічий і жіночий. Чоловічі квіткові бруньки зібрані по 4-8 кистей у конусоподібні колоски розміром близько 8 мм. Жіночі квітки утворюються з набагато менших і менш численних серцеподібних бутонів, зібраних по 2-5 пучків у пазухах листків. Обліпиха вітрозапильна.
Винятком із правил є обліпиха Фріздорфер Оранж, що самозапилюється. Цей сорт має як чоловічі, так і жіночі квітки. Тому він може рости сам.
Слід також пам’ятати, що в Україні обліпиха охороняється частково – це означає, що не можна збирати плоди з дикорослих рослин.
Чому варто вирощувати обліпиху?
Обліпиха звичайна дуже красиво виглядає не тільки окремо, але і в оточенні інших культурних дерев і чагарників. Однак нею варто зацікавитися не тільки через її естетичні цінності – в плодах обліпихи можна знайти справжнє багатство вітамінів і мінералів. До цих непоказних ягід належать, серед іншого:
- Солідна доза вітаміну С,
- вітаміни групи B,
- залізо,
- цинк,
- магній,
- мідь,
- калій,
- кальцій,
- ненасичені жирні кислоти,
- амінокислоти,
- ефірні масла.
Цілющі властивості обліпихи століттями цінувалися в народній медицині, а зараз її плоди зараховані до групи т.зв. суперпродукти. Ви можете їсти їх сирими або готувати з них консерви – в основному соки, але також варення, мармелад і настоянки.
Обліпиха в саду – вимоги до обліпихи
Обліпиха росте практично скрізь, за умови, що ґрунт водопроникний і місце добре освітлене сонцем. Найкраще почувається на кислих ґрунтах, не переживає засолення. Добре переносить морози й забруднення повітря – тому відмінно підходить як декоративний кущ в умовах міста. Однак слід пам’ятати, що фрукти з таких забруднених місць в їжу непридатні.
Однак у вологих і періодично затоплюваних ґрунтах його краще не садити через ризик загнивання коренів.
Які сорти обліпихи варто вирощувати?
Зараз у всьому світі культивується понад 300 сортів обліпихи. Ось деякі з них, які дуже добре працюють у домашніх садах:
- Августинія – дає великі (приблизно 1,1 г) плоди, зібрані в пухкі грона, що полегшує збір врожаю;
- Azurnaja – сорт, стійкий до посухи та морозів, дає великі плоди (близько 1 г) і красиву розлогу крону;
- Botaniczeskaja – типовий комерційний сорт, що дає дуже рясні врожаї – з одного куща можна зібрати до 20 кг соковитих плодів;
- красавица – середньорослий кущ з компактною кроною, що плодоносить з приємним десертним смаком (близько 0,6 г), що забезпечує рясні врожаї – близько 15 кг з однієї особини. Стійкий до хвороб і морозів;
- Подруга – середній кущ з великими (близько 1 г) кисло-солодкими плодами. Від згаданих вище його відрізняє відсутність колючок;
- Велікан – другий за популярністю сорт без шипів, який розвивається в розлогий кущ або невелике дерево висотою до 3,5 м. Дає великі кисло-солодкі плоди.
- Фріздорфер Оранж – самоплідний сорт
Вирощування обліпихи – посадка і розмноження
Оскільки це дводомна рослина, пам’ятайте про правильну посадку – на кожні 5 жіночих кущів повинен бути хоча б один чоловічий кущ. Окремі особини повинні бути на відстані 1-2 метри одна від одної.
Що стосується відтворення, у нас є багато варіантів на вибір:
- Посів – однозначно метод для терпіння. Крім трудомісткості у нього є ще один серйозний недолік – неможливо передбачити, чи виросте з даного насіння жіночий або чоловічий кущ.
- Укорінення стеблових живців – однозначно найзручніший спосіб, який передбачає розміщення 20-сантиметрових відрізків гілок обліпихи – напівздерев’янілих влітку або визрілих восени/взимку – в ґрунт або посудину з водою. Не забувайте робити це в прохолодному, затіненому та захищеному місці. Не всі такі саджанці обліпихи зійдуть.
- Закладання – передбачає пригинання молодих пагонів до землі, їх укриття та підтримання вологи. На наступний рік вкорінені пагони зрізають і висаджують на вибране місце.
- Кореневі нащадки – коріння обліпихи схильні до утворення нащадків, які можна використовувати для контрольованого розмноження.
Обліпиха в саду – догляд за обліпихою
Через те, що вони плодоносять на кінцях пагонів і ростуть досить повільно, жіночі кущі не обрізають. Крім, звичайно, делікатних формувальних і санітарних обрізок – зрізання пагонів слід проводити після збору плодів, кожні два роки в кінці зими, при необхідності трохи освітлюючи кущ.
Чоловічі кущі обліпихи необхідно обрізати кожні три-чотири роки, видаляючи лише половину квітучих пагонів.
Що стосується підгодівлі, то вона потрібна тільки відразу після посадки або в ґрунтах з низьким вмістом калію і фосфору.
Резюме
Обліпиха звичайна є дуже гарним доповненням до будь-якого саду – вона має низькі вимоги, а її вирощування та догляд нескладні. Це витончена декоративна рослина, яка дає дуже смачні ягоди. З плодів обліпихи можна приготувати багато вітамінно-мінеральних консервацій, які варто вживати, особливо взимку.
Дивіться також: Барбарис: вирощування і догляд в саду
