Спаржа вирощування і догляд – це і декоративні рослини в горщиках, і зрізана зелень, що додається в букети, і смачні овочі під назвою спаржа. Вважається, що деякі види навіть мають лікувальні властивості.
Кілька десятків років тому, коли список рослин, які вирощуються в домашніх умовах, був набагато коротшим, ніж сьогодні, великою популярністю користувалися два види спаржі: перистий і густоцвітий (сорт Шпренгера). Завдяки своїм довгим пагонам, вкритим щільними голчастими «листям», вони створили у квартирі масу пишної зелені. Ними прикрашали житлові кімнати, де часто ставили на високих клумбах. Завдяки цьому вони розрослися широко і можна було сповна милуватися їх легкістю й ажурною структурою.
Ці рослини легко вирощувати, і їх варто привезти додому зараз. Не тільки найвідоміший вид, але й кілька інших, які ростуть не менш пишно.
Спаржа – походження
Дика спаржа зустрічається в Європі, Азії та Африці. Вони мають різні форми: від багаторічних, тобто рослин, які на зиму втрачають лише надземну частину, через чагарники зі здерев’янілими пагонами до вічнозелених ліан.
Спаржа – опис
Оригінальна структура спаржі
Ці «листя» спаржі слід взяти в лапки, оскільки з ботанічної точки зору це не листя, а перетворені пагони, і ми називаємо їх гілочками. Однак справжні листки мали форму коротких гострих лусочок, прикріплених до пагонів.
Квітки спаржі з’являються влітку. Вони дрібні, білі або кремові. Іноді легше відчути їх запах, ніж помітити. В кінці літа на місці квіток дозрівають дрібні, як правило, червоні ягоди діаметром менше ніж 1 см, але тільки на жіночих екземплярах (аспарагус дводомний).
На коренях цих рослин ростуть цибулинні освіти, які запасають воду і поживні речовини. Завдяки їм спаржа може пережити періоди посухи, які бувають в місцях її зростання в природі.
Спаржа вирощування і догляд – види й сорти спаржі
Спаржа належить до сімейства спаржевих (Asparagaceae). У природі їх близько 300 видів.
Спаржа периста (Asparagus setaceus, синонім: A. plumosus
Характером росту та будовою цей африканський вид нагадує папороті, тому наші бабусі називали його… папороттю. Спочатку його основні пагони ростуть вертикально, а досягнувши приблизно 1 м, починають дугоподібно звисати. З них ростуть пір’ясті ніжні бічні гілки з тонкими, як голки, гілочками.
У культурі є кілька сортів цього виду. Найвідомішим є «Plumosus», що досягає висоти приблизно 2 м. Великі екземпляри слід вирощувати на високій драбині, підв’язуючи до неї пагони. Використовується цей сорт і у квітникарстві як зрізана зелень.
Сорт ‘Nanus’ має компактну форму і росте не дуже інтенсивно, а сорт ‘Pyramidalis’ має колоноподібну форму.
Спаржа периста більш чутлива до сухого повітря, ніж інші види. Тому розміщуємо його трохи далі від радіатора і часто обприскуємо водою.
Спаржа густоцвіткова, іноді її називають спаржею Шпренгера
Походить з Південної Африки і є напівчагарником (дерев’яніють лише нижні частини пагонів). Він сильно розростається, особливо його найпопулярніший сорт «Sprengera», який має пряму форму лише на початковій фазі росту. У пізній фазі довгі (до 1,5 м) пагони дугоподібно згинаються, завдяки чому рослина досягає в діаметрі понад 1 м. Квіти дрібні й численні (звідси назва), кремового кольору і сильно запашні. Після їх опадання дозрівають червоні декоративні плоди.
Сорт «Мейер» відрізняється від попереднього тим, що він повільніше росте, має більш структуровану форму (нагадує морську зірку), а його пагони мають форму котячих хвостів.
Обидва сорти цього виду вже 150 років використовуються у квіткових магазинах як зелень на зріз.
Влітку спаржу густоцвіту можна вирощувати на відкритому повітрі, поки температура не знизиться до 9 градусів Цельсія, потім переносимо в приміщення. Також може зимувати на опалювальній веранді або сходах, де температура знаходиться в межах 8-20 градусів за Цельсієм.
Спаржа вирощування і догляд – аспарагус серповидний
Зустрічається в Південній і Східній Африці й на Цейлоні. Росте дуже активно, в природі досягає висоти кількох метрів. З віком його нижні пагони дерев’яніють, а верхні починають лазити по деревах, кущах або скелях. У квартирі цей вид може досягати до 3 м, але слід забезпечити йому опори. Його легко відрізнити від інших аспарагусів, оскільки він має широкі блискучі гілки, довжиною 4-5 см, злегка зігнуті в дугу (звідси назва серпоподібні). Виглядає рослина дуже ефектно, особливо старі екземпляри. Цей вид є моїм улюбленим сортом спаржі, хоча при догляді за ним потрібно стежити за гострими лусочками.
Аспарагус зонтичний (Asparagus umbellatus), також званий аспарагусом модрини
Тонкі гілки, зібрані в пучки, що густо ростуть від стебел, роблять її схожою на модрину, особливо сорт «Myriocladus», найчастіше зустрічається у квартирах. У природі цей вид спаржі мешкає на Канарських островах і Мадагаскарі. Там він виростає до 5 м у висоту і має характер напівчагарнику. Але навіть в домашніх умовах він може досягати близько 2 м, широко розпускаючи пагони. Якщо ви не хочете, щоб він занадто рухався, прив’яжіть його до опор.
Спаржа листова (Asparagus asparagoides)
Його гілки досить широкі й нагадують справжнє листя злегка серцеподібної форми. Завдяки тривалій лежкості після зрізання пагони цього виду рослини цінуються у квіткових магазинах. Листова спаржа родом з півдня Африки. Пишно росте у квартирах до 1,5 м, широко розпускаючи пагони. Якщо ми дамо йому опору, він її залізе.
Спаржа кистевидна, також відома як дика спаржа
Я не знайшов підтвердження того, що в Україні його вирощують у горщиках чи садах. У природі це міцна ліана, що виростає до 7 м. Крім Африки, зустрічається також в Індії, де відома як лікарський корінь Шатаварі. Відповідно до аюрведи – індійської медичної традиції – його коріння надає розморожуючу дію на організм жінки, а також цілюще впливає на її репродуктивну систему.
Спаржа вирощування і догляд – садова спаржа
У наших кліматичних умовах в саду можна вирощувати тільки один вид, який є декоративним багаторічником і водночас вишуканим овочем.
Спаржа лікарська (Asparagus officinalis)
Зустрічається в Європі в природі, а також у дикому вигляді в Україні, переважно на заході країни, де його екземпляри часто є «втікачами» з плантацій. Їхнє насіння могли поширювати птахи
Ми вирощуємо спаржу на присадибних ділянках через її красу. Спочатку навесні з підземної частини рослини відростають жорсткі товсті пагони, вкриті лусочками (це вкорочені листки). Коли вони досягають висоти 1,5-1,8 м, починають відростати бічні пагони з тонкими гілочками, що надає рослині пухнастий, повітряний вигляд. На початку літа розвиваються поодинокі зеленуваті квітки, які в серпні дозрівають у гарні червоні ягоди. Колись у мене в саду ріс екземпляр цієї спаржі. Ми з мамою зрізали його ніжні пагони й додавали в букети садових квітів.
Восени пагони спаржі засихають, а кореневища і м’ясисті коріння зимують у землі.
Саме з цього виду ми отримуємо спаржу. Їстівна частина – молоді пагони, вирощені навесні. Для отримання білої спаржі рослини вирощують рядами на плантаціях. Як тільки верхівки пагонів навесні виступають над ґрунтом, рядки рослин засипають берегом легкого ґрунту на висоту 20 см (у перший рік вирощування) або 30-35 см у наступні роки. Ця процедура називається етіоляцією. Це дозволяє отримати ніжну білу спаржу, яку зрізають до того, як вона почне черствіти.
Після збору врожаю земляні береги згрібають. Потім виростають нові пагони, і рослина продовжує природний розвиток, накопичуючи запаси їжі на наступну зиму.
Зелена спаржа виходить без нагромадження хребтів. Пагони виростають до 20-25 см і потім зрізають для споживання. Їм не дають рости вище, тому що вони швидко стають жилавими. Наступні з’явилися пагони залишають вільно рости.
Я коротко описав ці процедури, щоб той, хто вирощує спаржу лікарську як декоративний вид, міг спробувати й домашню спаржу.
Спаржа – вирощування і догляд
- Світло. Його потрібно багато, але треба розкидати. Тільки густо квітуча спаржа любить повне сонячне світло, і влітку, поступово звикнувши до вуличних умов, її можна вирощувати в саду або на балконі.
- температура. Влітку їм підходить кімнатна температура. Взимку вони віддають перевагу прохолоднішій температурі, близько 15 градусів Цельсія.Тоді лише спаржа з густими квітами (наприклад, «Sprengera») може підтримувати обидві температури 8 градусів Цельсія. С і 20 градусів C
- Запліднення. Починаємо в березні, застосовуючи рідкі добрива для сидератів кожні 7-14 днів.
Взимку підкріплюємо рослини озимими добривами для горщиків (воно майже не містить азоту, що стимулює ріст).
Як часто потрібно поливати спаржу?
Коли рослини спаржі ростуть – з весни до кінця літа – вони п’ють, як дракони. Іноді їх потрібно поливати щодня або через день. Однак не залишайте воду на підставці занадто довго, щоб коріння не загнивали. Якщо рослина не вбере всю воду з підставки, через пів години вилийте зайву воду.
Восени й взимку полив значно скорочуємо. Зменшуємо дози води й кратність її прийому.
Під час опалення радіаторів ми розміщуємо біля рослин автоматичний дощувач або обприскуємо їх вручну теплою водою.
Як і коли пересаджувати спаржу?
Найкращий час для такої обробки – рання весна. Рослина, що вимагає пересадки, «вилазить» з горщика самостійно, тому що його виштовхують міцні бульбоподібні коріння.
Використовуємо перегнійно-глинистий субстрат з нейтральною або навіть слаболужною реакцією (pH 6,4-9,2), а можна вже готовий ґрунт для пальм.
Спаржа вирощування і догляд – як ми розводимо спаржу?
Найпростіше розділити кореневу грудку підрослого екземпляра, наприклад, при пересадці. Якщо спаржа зав’яже насіння, їх можна сіяти в горщик відразу після збору, попередньо видаливши м’які частини плодів.
Дивіться також: Сад у склі
