Квіти лілії – посадка, вирощування та догляд за ліліями. Вже в давнину лілії вважалися благородними й навіть божественними квітами. Перший відомий малюнок лілії датується 1500 роком до нашої ери й був знайдений на Криті. Згідно з грецькою міфологією, біла лілія була створена з молока Гери, дружини Зевса, і стала символом чистоти й чистоти. Але ця чиста невинність занепокоїла римську богиню Венеру, яка з ревнощів змусила квіти лілій виростити довгі прути – щоб вони не були такими ідеальними.
Символізм лілій пронизує культури та релігії – ніжним квітам поклонялися як язичники, так і християни, які бачили в них джерело родючості, процвітання, невинності та чесноти. Донині лілії є традиційною великодньою квіткою в церкві, якою прикрашають інтер’єр храму.
Всього відомо понад 80 видів лілій, що походять в основному з північної півкулі – переважно з Азії, а також Європи та Північної Америки. Ботаніки поділяють їх на сім основних груп, найчисельнішою з яких є азіатські гібриди – порівняно невибагливі садові лілії з надзвичайно широкою палітрою кольорів, рекомендовані особливо початківцям садівникам.
Виділяють також дуже чутливі східні гібриди з надзвичайно вишуканими квітками, найчастіше білими та рожевими; трубчасті гібриди з подовженими чашечками, американські гібриди, швидкорослі, найчастіше жовті або оранжеві; гібриди лонгіфлорум, також з трубчатою структурою, рекомендовані тільки для горщикового або оранжерейного вирощування; відносно рідкісні гібриди кандидума – гібриди лілії білосніжної й мартагона з дрібними чалмо подібними квітками на довгих стеблах.
Це лише основний поділ, тому що навіть гібриди все ще схрещуються, створюючи нові сорти та культивари з чудовими формами, кольорами та візерунками. Легко зрозуміти, що вирощування лілій швидко викликає звикання і важко зупинитися лише на кількох цибулинах…
Лілії – вимоги до ґрунту
Лілії – цибулинні квіти, яким для правильного розвитку потрібен родючий і легкопроникний ґрунт – це абсолютно необхідна умова. Щоб запобігти гниттю і висиханню цибулі, ділянка завжди повинна бути вологою, але ні в якому разі не просякнутою водою – дренаж або більш високе розташування дозволить зайвій воді вільно стікати. Що стосується кислотності субстрату, загальне правило рекомендує pH 5,5-6,6, тобто слабокислий.
Сорти кандидуму і мартагону краще почуваються в нейтральному ґрунті, від 6,5 до 7,0 pH, тоді як американські та японські лілії краще висаджувати в більш кислий ґрунт, близько 4 pH. Ви також повинні вибрати сонячні місця, в ідеалі злегка нахилені та далеко від овочевих грядок – близькість квасолі, огірків та інших цибулинних рослин створює ризик зараження хвороботворними мікроорганізмами.
Посадка і вирощування лілій
Традиційно лілії висаджують восени, у вересні або на початку жовтня, але пізно квітучі сорти рекомендується висаджувати у квітні або першій половині травня. Вибирати цибулю потрібно дуже ретельно, бажано в садовому магазині, де його продають поштучно, — він не повинен бути зморшкуватим, сухим, гнилим або запліснявілим.
Грядку з ліліями варто підготувати навіть за 2 тижні, щоб ґрунт добре осів. Важливо, щоб у день посадки не було дощу – цибулини потрібно помістити в землю сухими. Ретельно прополену землю розпушуємо і змішуємо з компостом. Для кожної цибулини викопайте ямку в 3 рази глибшу за висоту цибулини (приблизно 10-15 см), обережно помістіть цибулю всередину корінням вниз і засипте всю землю, поки вона не вирівняється.
Виняток становить біла лілія кандидум, яку садять неглибоко, на глибину приблизно 3-4 см. Відстань між окремими цибулинами повинна бути від 30 см до 50 см, для сортів, які розростаються трохи ширше. Посаджені цибулини необхідно накрити мульчею – торфом, корою або соломою – і залишити так до кінця вегетації.
Лілії також можна садити в горщики, для цього ідеально підійдуть низькорослі й теплолюбні сорти, такі як східні лілії. Горщик повинен бути глибиною не менше 40 см, забезпечений дренажем і заповнений універсальним субстратом з додаванням піску і, можливо, добрива Азфоска. В один горщик можна посадити до 3-5 цибулин, що дозволить створити гарну, багатоквіткову композицію.
Відцвілі квіти, пагони й листя слід видаляти після закінчення вегетаційного періоду. Для лілій корисно періодичне викопування кожні 2-3 роки й зміна місця – цибулини потрібно викопувати у вересні й відразу ж пересаджувати в інше місце.
Полив і підживлення лілій
Лілії досить примхливі у відношенні води – їм потрібна постійна волога, але вони погано переносять полив. Особливо навесні й влітку слід подбати про полив ґрунту навколо нього, уникаючи затоплення цибулин. Коли квітка відцвітає, толерантність до невеликої сухості підвищується, але грядку все одно варто підтримувати вологою.
Необхідні підживлення – азотними добривами не менше двох разів перед цвітінням і кожні 10 днів в період цвітіння багатокомпонентними мінеральними добривами. Альтернативою підгодівлі може бути підмішування компосту в ґрунт, що безпечніше і дає чудові результати.
Розмноження лілій
Як і більшість цибулинних рослин, лілії розмножуються за допомогою додаткових цибулин, які природним чином ростуть навколо посадженої цибулини. Під час осіннє викопування і пересадки дочірні цибулини можна акуратно відокремити від материнської. Цікаво, що деякі види лілій, наприклад L. lancifolium, також утворюють надземні цибулини в пазухах листків, які збирають наприкінці літа. Обидва види цибулин слід помістити у вологий субстрат у горщик і засипати гравієм, а висаджувати їх можна лише на наступний рік. Горщики з цибулинами потрібно спочатку помістити в тепле приміщення близько 2 місяців, а потім перенести на зиму в прохолодне місце.
Лілія захист
Як і належить справжнім садівницям, лілії можуть доставити своїм доглядачам чимало турбот. І хоча найпопулярніші азіатські гібриди зазвичай досить добре переносять морози, вони не люблять безсніжних зим з дуже низькими температурами повітря. З цієї причини всі лілії, що залишилися в землі, рекомендується вкривати на зиму листям, тирсою або скошеною травою, але не раніше перших заморозків. Навесні, коли температура постійно тримається вище 0 градусів Цельсія, ретельно знімаємо захист.
Ще одним ворогом лілій є бур’яни, з якими потрібно боротися сумлінно, але тільки втомливою ручною технікою. Щоб обмежити появу небажаних сусідів, можна накрити лілії товстим шаром кори або підсадити до них низькі ґрунтопокривні рослини з неглибоким корінням.
Хвороб, які вражають шикарні лілії, також чимало – найпоширенішим є сіра гниль, яка найчастіше є результатом надмірної вологості субстрату. На це вказують коричневі плями й сірий наліт.Щоб зберегти квіти, їх потрібно обприскати спеціальним фунгіцидом. Значно гірший прогноз мають вірусні захворювання, які пригнічують ріст квітів і деформують листя, але ліків проти них, на жаль, немає — уражені цибулини слід негайно викопати й спалити.
Лілії в саду
Хоча лілії за своїм зовнішнім виглядом заслуговують на славу та демонстрацію в декоративних цілях, насправді їх використовували як лікарські та навіть їстівні рослини протягом століть! В Азії цибулини лілій використовували як бальзам від виразок і дерматитів, а в Північній Америці як панацею від ран, набряків і укусів змій! У Китаї, Стародавній Греції та Римі цибулини лілій також їли як картоплю. Навіть у сучасній фітотерапії з конвалії готують маски для обличчя і відвари від ран і опіків.
Більшість з нас, природно, більше піклуються про красу незвичайних чашок, які не тільки чудово оживляють грядки, але й радують горщики на терасах і балконах. Лілії можна зрізати як квіти для вази – ідеально це робити рано вранці або ввечері й відразу поставити квіти у воду. Кожен день потрібно міняти воду й обрізати пагони.
Поряд з трояндами, півоніями та гортензіями лілії є садовою аристократією, гідною прикраси навіть невеликих садів. Квіти настільки благородні та неповторні, що нема потреби висаджувати їх великими кистями – вони красиво виглядають навіть окремо. Сорти, які дуже популярні в українських садах, включають королівську лілію – білу з жовтою внутрішньою частиною, тигрову лілію – помаранчеву з веселими крапками, жовту лілію Генрі з довгими відростками, рожеву мереживну лілію з красиво закрученими пелюстками та японську лілію, дуже високий і ароматний, але потребує особливого захисту від морозів. Оріенпети, тобто лілії, які досягають 2,5 метра у висоту і дають до 50 квіток на одній рослині, також дуже популярні!
Як бачите, царство лілій – це захоплююча сфера садівництва, яка здатна перетворити будь-який будинок в екзотичний оазис, що рясніє десятками кольорів. Чим більший урожай, тим кращий клімат для пишних екзотичних квітів і більше можливостей постійно отримувати зрізані квіти – для прикраси інтер’єру або подарункових букетів. Завдяки цибулинному розмноженню домашнє вирощування можна постійно розширювати без зайвих вкладень!
Дивіться також: Лілій квіти у вашому саду – дізнайтеся секрети вирощування
